#Шиллер #література7клас
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер
“Рукавичка”
(балада)
Вступ вчителя до інсценізації балади.
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер - видатний німецький драматург, поет, автор кількох балад таких, як: “Перстень Полікрата”, “Кубок”, “Івікові журавлі”, “Рукавичка” та інші.
Балади Шиллера написані на основі народних легенд, у яких легенди переплітаються з реальностю.
Сьогодні ви почуєте та подивитись невелику сценку за сюжетом балади Шиллера “Рукавичка”, в основі якої - випробування героя, перевірка його на мужність, рішучість, відвагу. Але якщо життям людини нехтують заради нікчемного марнославства, то він має право на незвичайний вчинок.
Слухайте та дивіться.
“Рукавичка”
Учасники інсценізації, читці:
- читці від автора: перший, другий, третій,
- король Франциск,
- лицар Делорж,
- Кунігунда,
- світа короля (дві пари),
- маски лева та тигра.
На сцені: підмостки, на поверху стільці для глядачів видовища.
Музикальне супроводження.
На поверх піднімається світа короля, дами садяться, лицарі стоять за дамами.
Читці
ПЕРШИЙ:
Ждучи на грища й забави,
В звіринці своїм величаво
Король Франциск сидів;
Тіснились вельможі при троні,А кругом, на високім балконі
Дам барвистий вінок процвів.
ДРУГИЙ:
Король дав знак рукою -
І з грат сторожкою стопою
Виходить лев;
Але не лунає рев:
Пустелі друг
Зором німим обводить круг
Арени -
І випростав з позіхом члени,
І гривою стряс густою,
І ліг самотно.
ТРЕТІЙ:
І знову владар маше рукою -
На знак царський
Тигр жаський
З клітки рине тісної
Скоком пружним;
Лева він бачить і виє, напружує шию,
Кола страшні вибиває хвостом
і лиже рот язиком;
І кроком несміло-пружним
Лева обходить він,
Повнить арену риком
Хрипким і диким. -
Погас його рев луною,
І осторонь хижний ліг.
(можна зіграти маленьку сценку зустрічі двох хижаків)
ПЕРШИЙ:
І знову владар маше рукою.
І раптом упала з балкона
Рукавичка красної дами
Між хижаками.
Жде битви вельможне гроно.
І молвить рицарю юна
Кунгунда, глузлива красуня:
КУНГУНДА:
Щодня, щогодини, лицарю мій,
Присягається ви в любові своїй -
Принести рукавичку прошу я вас!
(возглас присутніх на трибуні )
ДРУГИЙ:
І лицар Делорж поспішає і враз
Збігає вниз безстрашно,
І кроком твердим
Ступає між звіром тим,
І бере рукавичку відважно.
ТРЕТІЙ:
І, повні подиву й жаху німого,
Лицарі й дами глядять на нього,
А він, спокійний, назад іде -
І гомін безмежний навколо росте
На честь його перемоги.
(аплодують лицареві)
ПЕРШИЙ:
Кунігунда героя очима вітає -
Той погляд щастя йому обіцяє -
Але, зійшовши під крики бучні,
Він рукавичку в лице єй кинув.
ЛИЦАР ДЕЛОРЖ:
Подяки, дамо, не треба мені!
ПЕРШИЙ:
Сказав і її покинув.
(аплодисменти стихають; тиша; лицар спускаеться с помоста на сцену; уси на помости встають и спускаються на сцену, кланяються; вчитель представляє актеров і читців)
Немає коментарів:
Дописати коментар